Дива світу. Храм Абу-Сімбел у Єгипті
Два храми Абу – Сімбел, розташовані на кордоні Південного Єгипту з давньою Нубією, набагато перевершують усілякі очікування. Скільки б ми не переглядали сотні фотографій у газетах і книгах, скільки б документальних фільмів не дивилися на телебаченні, все одно неможливо оцінити справжній масштаб цього дива світу, поки не поглянеш на нього на власні очі. Масштаби і декор храмів, що поєднують у собі майстерність людини і пишність природного матеріалу, вражають навіть найдосвідченішого глядача. Священною красою Абу-Сімбел, мабуть, варто насолодитися наодинці, щоб не довелося приховувати від усіх тих бурхливих емоцій, що охоплюють простого смертного побачивши храмів і статуй. Але навіть якщо вам доведеться подивитися на це диво разом із туристичною групою, воно все одно залишить незабутнє враження.
Великий храм найбільш величний: його фасад прикрашений чотирма колосами Рамсеса II з подвійною короною на голові, що сидить біля гори і пильно дивиться в далечінь з висоти 20 м. Другий колос праворуч був зруйнований землетрусом ще за правління Рамсеса. Біля підніжжя гори розкинулося небесно-синє озеро Насер. Мимоволі постає питання: чому ці статуї розташували саме тут? Відповідь проста: вони є мовчазними стражами, що попереджають ворогів, що не варто навіть думати про те, щоб вторгнутися до Королівства Верхнього та Нижнього Єгипту; сам фараон стоїть на їхньому сторожі і уважно стежить за тим, що відбувається. Барельєфи на тронах розповідають про царства і народи, підкорені під час військових походів фараона.
Фасад храму, що має заввишки 33 м, а завширшки 36 м, не потребує більше ні яких декорацій завдяки наявності чотирьох колосів. Поруч із ними зображені інші члени королівської сім’ї, зокрема дочки, мати і дружина Рамсеса II Нефертарі, та їх фігурки проти колосами здаються просто крихітними. У центрі фасаду, прямо над входом, можна побачити великий барельєф із зображенням Ра, бога Сонця, із головою сокола.
У туристичній компанії RomanTravel Ви можете зробити онлайн пошук туру (екскурсійного, пакетного або індивідуального) в Єгипет.
Якщо сам фасад вселяє побожний трепет, то від інтер’єру храму просто захоплює дух. Його декор, що включає унікальне різьблення по каменю, пронизаний чимось надприродним. Усередині храму знаходиться величезний гіпостильний зал, склепіння якого підтримують вісім стовпів із зображенням бога потойбічного світу Осіріса, обличчя якого, проте, має риси самого Рамсеса II. Стіни цього залу прикрашені різьбленням із зображенням ритуальних та різних батальних сцен, переважно присвячених битві при Кадеші, в ході якої хети були переможені військами фараона (принаймні, як стверджують єгипетські джерела).
Тут можна побачити, як полчища ворогів падають під стрілами і натиском військ Рамсеса II. З великої зали можна потрапити до другого, меншого гіпостильного залу, а потім до другого вестибюлю перед цілою (святилищем храму). У ній на невеликому вівтарі стоять статуї чотирьох головних богів тієї епохи: мемфіського Птаха, якого пов’язували з потойбічним царством, фіванського Амона-Ра і геліопольського Ра-Хорахті (обидва – боги Сонця), а також самого Рамсеса, якому приписували божественне.
Туристична компанія RomanTravel пропонує купити тур до Єгипту з Одеси. Поруч із Великим храмом, трохи на північ від нього, розташований Малий храм, присвячений дружині Рамсеса II Нефертарі. Його фасад має дві незвичайні риси: царицю зображують дві статуї із шести, і, крім того, її статуї одного розміру зі статуєю фараона. Тут панує атмосфера гармонії та спокою. Одну зі стін Малого храму прикрашає сцена поклоніння цариці Нефертарі трьом богиням: вона підносить дари на двох столиках, тримаючи в руках дві квітки лотоса.
Час пощадив храми Абу-Сімбел, але на початку 1960-х. виникла загроза їхнього затоплення водами штучного озера, яке мало виникнути внаслідок спорудження висотної Асуанської греблі на Нілі. Тоді було вирішено розібрати храми та перенести їх на відстань 200 м від колишнього місця. В результаті пам’ятники розпилили на 1036 блоків, ретельно їх пронумерувавши, перенесли і зібрали заново, відновивши також кільце гір, що оточувало храми. Операція зайняла майже три роки і проводилася під егідою ЮНЕСКО.